и в кожаны ризы облачитсѩ. мни дебелѣишею пло(т)ю и мертвою и супротивь образною (παχυτέραν) ГБ XIV, 57г; то же КВ к. XIV, 99а; донда бо есмы въ се(м) мирѣ. дебелѣе и ѥще х(с)а причащаемсѩ ст=ѣи его плоти. ГБ XIV, 71б.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
дебелѣти — ДЕБЕЛѢ|ТИ (3*), Ю, ѤТЬ гл. Превращаться в плоть, овеществляться: бесплотныи плотитсѩ. слово дебелѣѥть. невидимыи види(т)сѩ. неосѩзомыи осѩзаетьсѩ. (παχύνεται) ГБ XIV, 3г; а еже слово дебелѣѥ(т). слово пло(т) бываѥ(т). Там же; || делаться толстым … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дебеліти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
дебеліше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дебеліше — Присл. до дебеліший … Український тлумачний словник
дебеліти — непорушно стояти або лежати; холонути (Ів.Фр.) [I] дебеліти: лежать или стоять неподвижно, застыть [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
дебелішати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
дебеліший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
Дебел-Дял — Село Дебел Дял Дебел дял Страна БолгарияБолгария … Википедия
дебеління — я, с. Дія за знач. дебеліти … Український тлумачний словник
дебелішання — я, с. Дія за знач. дебелішати … Український тлумачний словник
